Вихідні пробігли швидко... Відсипання, копирсання в інтернеті, написання посту про Марокко (курва, займає то дуже багато часу. З таким темпом всі пости будуть за місяць). В суботу ввечері домовилися піти на фестиваль японського сучасного кіно. Фільм називався Always san-chôme no yûhi або англійською Always: Sunset on Third Street. Погодилися з Хрусляком, що це один з найкращих фільмів, які ми переглянули останнім часом. Дуже рекомендується, сльози і сміх гарантуються. До речі, надибав сайт, де можна скачати купа всяких класних фільмів, якщо є преміум еккаунт на Рапіді. http://www.foriegnmoviesddl.com/ Скачав The Twilight Samurai, кажуть так само дуже файне кіно.
Так як нету багато, останнім часом качаю радянські та деякі російські фільми, які з Хрусляком і дивимося + походи в кіно, бо треба халявні купони витрачати кудись. "Адмірал" - повне гівно і крапка. "YESman" з Джимом Керрі - намане, "Burn after reading" - стьобне, але тупувате водночас. Дивимося "Москва слезам не верит" - гарно все-таки. Нарешті, сподіваюся, з початку до кінця подивлюся "Гардемарины - вперед".
А ше пишу вірші-згадки про Марокко. Атласу, друзям і кактусам присвячується.
Із світлин надважкі гори Атласу Білі шапки у мене кидають. Тут смереки зібгались у кактуси. Тут зимове небо безкрає. Незнайома всміхається бистриця. Незнайомець, напевно, сподобався. Водограями сонце кривиться. Гучність еха біжить здороватись. Друзям пишу листівку весело: “Я заліз аж у гори Атласу! Все казково! І настрій піднесений. Тільки, дурень, вколовся кактусом.” 2008.12.30 Долина Оуріка, Марокко

|