| [ | Tags | | | вірш, проза | ] |
| [ | Current Location |
| | Тернопіль | ] |
| [ | mood |
| | файно-зимовий | ] |
| [ | music |
| | який дибіл кинув петарду на вулиці | ] |
Минулий місяць був трохи скажений - від усіляких корпоративів, до поїздки назад в Україну, що тривала 30 годин, декілька днів вдома, 30 годинна поїздка в Сербію в Нові Сад, найпанковіший Новий Рік в Бєлграді, подорож назад, новини що віза затримується, планування поїздки до Києва, новини що візу дадуть скорше, зустріч з друзями між усим тим. Сьогодні - скупляння і пакування сумок, завтра до Львова за візою, післязавтра на Прагу. Намагаюся трохи апдейтити блог, але інтернету так багато вже і нема. Хоуп шо на вихідних про Сербію там напишу.
У творчому плані незважаючи на кількість подай й усього навколо все було не так і погано. Закінчив початкову верстку ще однієї збірки, в яку ввійшли ще "молодші" і перші поезії, ніж "Лірика дощу" - декілька японських танка, візуальний вірш, багато інтимної лірики яку я писав від 16 до 18 одній красивій але тупій дівчині (переш захоплення:) - назбиралося на 64 сторінки. Не знаю чи буду правити, бо хочу щоб лишилося так як я писав - не дуже майстерно, але все-таки поетично, при тому думаю читачу буде цікаво порівняти "Лірику дощу" з цією збіркою. тексти готові, дизайн ще ні - коли видам, ще не знаю. Напевно десь навесні.
Літературний "здобуток" за минулий місяць - прочитав за 2 дні Гаррі Поттера українського (часу в потягах до Сербії було вдосталь), збірку поезії Покальчука - є дуже чудові, особливо про кохання. Читаю Василя Симоненка - найдзвичайна і водночас проста краса мови і слова.
Також продовжую писати щось нове у нову збірку яка колись таки вийде:) Поки що вона називається "Подорож", так як більшість поезій десь колись писалося не на одному місці, навіть якщо писалися і в Тернополі, то тоді я перебував у рідному місті в гостях.
Досить прози. Декілька поезій з нового:
Запитання
Яскраве сонце сліпить й б‘є промінням В вікно і крізь прямісінько в лице. Де ж то б узяти кам‘яне терпіння, Щоб посилати всіх до бісовиння. Тупе питання «курка чи яйце». Послати б далі схилами й горóдом Молитви білим стінам та дарам. Шляхи в господі де-не-де господні, Там десь під сподом чи у когось в споді. Питання хтиве «дам ачи не дам». Питання дике «я чи перехожий», «Мої думки ачи думки твої». Забувся блиск й зимовий день погожий, Забулось щастя чимсь на сонце схоже. Забув проміння крізьвіконне на чолі. 06.01.08 (Нові Сад-Тернопіль)
Минуло-вдягнутий сонет Бетонними плитами ляже печаль У клапанне серце, що жалібно стука У ритмі нової зі світом розлуки. На очі упаде миттєва вуаль Хитких почуттів. Як ненависно руки Стиcкають минулого свідків. Мов сталь, Увійде до мозку промовистий жаль, Узявши на мить відчуття на поруки. Не треба плачів та страхів співчуттєвих. Не треба молитв й монотонних хоралів. Не треба історій сльозливо-життєвих. Минулого сіро-глевких кардиналів Спалити, повісити, вбити, втопити. В майбутнє роздягнутим вільно ступити. 07.01.08 м.Тернопіль |
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
kiyaha's journal